Коли дані зустрічаються з драмою

Статистикова дилема

Я спостерігав Волтареддо проти Аваї не як фан, а як аналітик, що моделював класт-шоти з NBA. Коли фінальний свисток пролунув о 00:26:16 UTC 18 червня — рахунок був «1-1». Не перемога. Не пораз. Статистична рівновага.

Числа не брешуть (але вони шеплять)

xG Волтареддо — 0.92; Аваї — 0.88. Майже ідентичні. Ефективність ударів? Обидва по 43%. Нема домінування — лише ерозія точності під тиском. Перемога? Контратака з глибокого середини, викликана помилкою граваря №4 — це не хаос; це латентна дисперсія у кросах.

Тиша пiсля фiнального свистка

Матч тривав розточно 76 хвилин до врównостi — тривалнiсть, сформована втомою та неправильним впеванням статистики владiння. Нема героїки, лише двоє граварей, що не моргнули, коли їх ймовíрностi зблизились.

Чому це має значення

Це не про славу — це про те, як системи руйнуть пiд людською ентропiєю. У футболi — як і в науцi про данi — найбажливим моментами є тим, коли нiчого не сталось… але все змｉнюється.